Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло
Мистецтво, добі сучасне - Ars роетіса
Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві
Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам;
Повною змістів нових їм здавалася власна епоха,
Втілити значність її порив плекали вони.
(Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи
Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів).
Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла
Чуючи поруч: наш світ є безнастанна — на жаль,
Часто немила — повторність. Від заблуду нас порятує
Істини знання тверде, що історична доба
Не рівнозначна добі у мистецтві. Потік між потоків,
В мірі найпершій своїм бігом мистецтво живе;
Самодостатні закони є в нім, і вони спричиняють
Літ і буяння його як і безкрилий застій.
Все, що епохою зветься, було вже не раз: катаклізми,
Війни, технічні дива, перевороти і кров.
Вглянься в віки, ти побачиш: мистецтву так звані епохи
Шкодили тяжко частіш, ніж допомогу несли.
Співіснування мистецтва з добою є річ безсумнівна,
Але залежність пряму око не знайде тонке.
Дві величини мистецтво формують: артизм і значливість
Внутрішня; їх осягнеш — створиш в мистецтві добу.
Але що пишеш ти в першім столітті чи то у двадцятім,
В суті і з себе само важить найменше, повір!
1947