Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло

У книзі старовинній я знайшов

У книзі старовинній я знайшов

рукопису незнаного уривок

і прочитав його:

— ... уже віддавна

громадились ознаки лиховісні:

дерева не цвіли, зникали квіти

з лиця землі, і в пурпурових ризах

погрозливо палали вечори;

злоба, порок, неситі насолоди

нещадно коротили вік людей.

Постали лжепророки між народом;

жорстокі, владолюбні і підступні,

вони погнали світ в безодні згуби,

бо нечестиво славили Безсутнє.

Жертовники війни горіли; небо

диханням битов опалялось.

Голод, чума і мор пустошили краї.

Люд обезумілий святині нищив,

безчестив кладовища і вбивав

усіх, хто опирався злому чину.

Останні мудреці пішли в пустелі;

в печерах оселившись, день у день

молитву діючи, вони чекали

Кінця Речей. Але ватага дика

знайшла до них тропу через піски

і, піднята намовою жаскою

проводирів диявольських, убила

обранців мудрости. І враз блакить

потьмарилась. Могутня буря, грім...

На слові цім рукопис уривався.

Що це було? Грізна пересторога?

Легенда стародавня? Темна провість

незнаного нікому прозорливця?

І чим кінчалась гідна дива повість?



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.