Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло

Як шатра бронзові, стоять каштани

Як шатра бронзові, стоять каштани,

І жовтиною липи підпливли.

Поблякло все: і радості, і рани,

Все в прохолодні збилося вузли.


І дні змішалися в неясних сплетах,

І стопом бронзовим лежать роки.

Не розпізнати на старих монетах

Минулого зникаючі знаки.


І, в у лиць в’язь пірнувши, в неминучий

Свій уділ, ти чіткий почуєш стук:

З гілля каштанового плід блискучий

Враз падає на безобличний брук.


Ти в руки візьмеш плід з чуттям туманним —

Дитя, що буде деревом рости.

... Тобі згадається: в житті оманнім

Колись, давно, дитинство мав і ти.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.