ГЛІБОВ ЛЕОНІД - ПІСНЯ

ЛЕОНІД ГЛІБОВ

ГЛІБОВ ЛЕОНІД - ПІСНЯ

Скажіть мені” добрі люди,

В кого я вдалася,—

Ще на світі не нажилась,

А в журбу здалася?

Чи вийду я у садочок —

Важенько вздихаю...

Чи співала б, чи летіла б —

І сама не знаю.

Чи вийду я до річеньки —-

Огґять зажурюся...

Все дивлюся в степ широкий

Та й не надивлюся.

За хвилею хвиля друга

Шумить і женеться,

А у мене душа тужить

І серденько б'ється.

А як зійде місяць ясний

Гулять з зіроньками, —

Все плачу я, сердешная,

Дрібними сльозами.

Ясний місяць з зіроньками

Тихо розмовляє,

А у мене, молодої,

Розмови немає...

Скажіть мені, добрі люди,

Що мені робити?

Ой як мені на сім світі

Без кохання жити?

Чого б, бачся, журитися —

Життя золотеє:

І батько е, і матінка,

А все щось не теє...

Коли б мені дали крила.

То я б полетіла,

Голубкою на рученьки

Миленькому б сіла.

Сказала б я: кохаймося,

Мій милий козаче,

Милуймося, цілуймося, —

Бач, дівчина плаче!

Скажіть мені, добрі люди,

В кого я вдалася?

Ще на світі не нажилась,

А в журбу здалася.

Тоді б же я, добрі люди,

Вас би не питала:

Жила б собі співаючи

Та й горя б не знала!

[1855]