Всі публікації щодо:
Грабовський Павло

З думок сучасних

Запорожжя та козацтво

Спать уклалися в журбі...

Інший час, панове братство,—

Інші теми на добі!

Відлічивши козакові

Поважання данину,

Чи не глянуть мужикові

У хатиноньку сумну?

Глянуть просто, без серпанку,

Яким все обволіка

Пан-поет, що бачив з ґанку

Богоносця-мужика.

Наш мужик — то неук темний,

Працівник, але бідар,

Скарб незчерпано таємний,

Що живився володар.

Довго ним ми рабували;

Кров лилась, свистів батіг,

Іще довше глузували,

Стали падати до ніг.

Бо за часом рабування

Нас окрило каяття;

Найсвятіші почування

Зворушили гидь життя.

Але та любов висока,

Хоч правдивою була,

Зором збільшеного ока

Зайвих фарбів надала.

Зникла геть жива людина,

Розпочався був туман;

Та минула ця година

Повишаючих оман...

Перед нами — брат нужденний,

Яким він і справді є.

Тягне жереб свій злиденний

Та кляне життя своє.

Вік пита сірома неба:

Чи не пустять з рук кати...

Отому найперше треба

Бідоласі помогти!

Появить на очі люду

Його ж сховані скарби —

Справа гідна сил та труду,

Річ достойна боротьби!

Хлоп-мужик, панове братство,

То — підстава в наші дні...

А Січ-мати та козацтво —

Хай царствують у труні!



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.