Всі публікації щодо:
Грабовський Павло

Орли

Марно ради пита,

Вся засмучена,

Україна свята,

Перемучена.

Занедбали сини

Рідну мовоньку,

Не туди-бо вони

Гнуть головоньку,

На пожитки густі

Позіхаючи,

Та кишені товсті

Напихаючи.

Дяка Богу — всього

Враз набралися:

Від народу свого

Відцуралися...

А поки що чуже

Розшолопають, —

Чого вміли, то вже

Не второпають...

Ще й вирлають на мир

Гірш Московщини:

— „Що за хлопський кумир

Народовщини!”

Чи таких ти орлів

Сподівалася,

Як за них лила крів,

Турбувалася?

Не так збавлять снаги

Силоміцники,

Як оті вороги,

Підпомічники!

(1894)