Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Двома пальцями

*

циркулем цигаркового диму

замкнений овид

ліктем переконуєшся

в існуванні повій

з півпоруху очей

пізнаєш мову хіті

ловиш у собі

як змія кінець хвоста

щось незбагненне

котре також

хоче

вислову

*

тобі до лиця

білі колони тиші

світ затиснений

у лещатах палітурок

відчиняєш його

як на Великдень

а тут ти прагнеш

забитися в куток

як маленька

сіра мишка

*

двома пальчиками

тримає мене туга

двома пальцями

тримаюся за тугу

без неї

як серед голих стін

двома пальцями

тримаюся

за синій погляд

*

перламутрові нігті

мандрують філіжанкою

непевні

у своїй мандрівці

а коли вказівний палець

окресливши коло

злетить із ребра

порцеляни

се має означати

в тебе опустилися руки

знову

твоє маленьке серце

присипане

торішнім листям