Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Ілюзія

Що суджено і що лежить на серці,

як пахне стиглість і яка на смак?

Таке припізнене забарне милосердя,

бо все мені навспак, уже навспак.

Між призабулих буднів той забуток,

огарок той загарливо ловлю,

і видасться супроти смутку вутлим

наш прошумілий швидко шлюб.

Не зміниться ніщо віднині і навіки -

тобою пахне стиглість і така ж на смак.

Осанна тому світові, що в вікнах,

бо поза ним чи не ілюзія сама.