Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Двома пальцями (закінчення)

*

поверталися очі з мандрівки

зі світу білого

зі світу чорного

до домівки

перестрів очі

терен дрімучий

та й виколов

перестрів очі

червоний півень

та й виклював

був би я на тих мандрах

зістав

вели очі її погляд

за синій рукав

гей тепер нема

для болю тами

було не пускати

очі світами

*

все на перший погляд

як на циферблаті

ти у своїй розважності

нагадуєш

маленьку стрілку

я щойно

наздогнавши

знову тебе полишаю

чи така вже зрозуміла

машинерія поступовань

ой той світ

мов кишеньковий годинник

зачиняється

срібним денцем

*

на кінчику язика

дивне місто

з білою вежею

із дзигарями

жінки

у довгих сукнях

із парасольками

від сонця

за вітриною том

у шкіряній оправі

тиснений золотом

на кінчику язика

ці старовіцькі вірші

начебто я їх

написав

для тебе