Всі публікації щодо:
Клен Юрій

Антоній і Клеопатра

1

Повік гойдатися б на хвилях

під голубим вітрилом снів.

За обрієм в обіймах непоборних

гарячий день зомлів.

Коли у ритмі білої нестями

гуде сп’янілий вир годин,

невже поплинеш ти за кораблями,

рокованими на загин?

Коли безумства дикий крик долине

з твоїх потрощених галер,

хай корабель, де хоче, якір кине,

чи ж не однаково тепер?!

І в бурі пристрасти, жаги й одчаю

в її знеможених руках

шаленства прапор полум’ям замає

й горітиме в віках.

2

На золотих келихах, ще недопитих, Немов роса, рожевіло вино. Десь сонним лотосом дрімав Єгипет І дихав пахощами у вікно.

Приніс ти щедрі жертви не Палладі,

а несмертельній, радісній красі.

Ти в передсмертний час її не зрадив

і в честь її ламалися списи.

Що Акціюм тобі, і що наруга,

і фльот потрощений? Хай чорний вир

ковтає славу, царства і потугу!..

Свій гордий Рим зневажив тріюмвір

і в смертну мить, здолаши все забути,

з розкритих вуст востаннє п’є отруту.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.