Всі публікації щодо:
Коротич Віталій

Фото, зроблене після футбольного матчу

Пам’яті героїчного київського „Динамо”

Не розстрілюйте голкіпера.

Навіщо ви

Футболістів під стіною розставляєте?

Пів-Європи під балконами повішали,

Півкоманди попід муром розстріляєте.

А над пустками, над пломенями й криками,

Між розп’ять, які не стали ще іконними,

Десь між сонцем, десь між хмарами, між круками,

Стоїте ви, в перемозі переконані.

Вас вітри Європи й Африки розпатлали

І сузір’я понад вами жовто світяться.

...А голкіпери розстріляні попадали,

І самі штрафні майданчики на світі цім.

Не зігріти вбивчих душ ніяким паливом —

Ваші ж душі переляками зморожені. ...

...Пригадайте, як ці хлопці забивали вам!

Нащо ж ви їх повбивали, переможені?!

На полях футбольних — мертві.

Пустка вимерла.

Кров стікає по багнетиках акації.

...Всі рекорди ваші у кривавім вимірі

Відкладаються в душі та мозку нації.

Впав голкіпер на траву, іще не вигріту —

Зимно в світі, що його вогнем ви краєте.

Золотих Воріт довіку вам не виграти,

Та й ворота Бранденбурзькі ще програєте...

Ну а хлопці в перемогу твердо вірили ж —

Над погрози, що їх кулями посилено.

...Як вас виведуть —не зачиняйте двері лиш,

Бо повернеться команда перестріляна.

Шлях і вік її пунктиром крові зміряний —

Все відомо;

все, що мало бути — сталося.

...Та розстріляний голкіпер прийде, зморений,

І розкаже, як тоді йому стоялося.

Смерть не має тут ні права, ані рації —

Доле, хай що буде —буде,

що було — мини!

...Лиш малесенькі багнетики акації

Затремтять над стадіоном, наче спомини.