> 

ЛІНА КОСТЕНКО
ПЕРЕКИНУТІ ШПАКІВНІ

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори,

Що шпаківню вітер чорногривий

Перекинув денцем догори.

Борсаються бідні шпаченята,

Як його зарадити біді?

Кліпають із пітьми оченятами:

— Випадемо, татку, що тоді?

Ще якби їм день чи півторадні,

Ще якби їм днів хоча б із п'ять!

Бо вони ще ж зовсім безпорадні, —

Падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопці, хатку ви прибили,

Що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори...