ОКСАНА КУНЕЦЬ

Ніч - ОКСАНА КУНЕЦЬ

Юний місяць вийшов на жнива,

Мить сміється зоряним серпанком,

Ніч на дотик тепла і жива,

І здається, що не буде ранку…

Я спочину в затінку обличч,

Розгорну тобі свої долоні…

Кожен день – сплетіння протирічч,

Кожна ніч – відлуння тихий стогін.

Заблукай на дні моїх очей,

Відшукай в мені своє страждання…

Ми згубились в плетиві ночей,

Все чекаємо своє світання.

05.06.2000