Всі публікації щодо:
Кунець Оксана

Клаптик безмежності

Засміяна

Пилком старої липи,

Замріяна

Твоїм веселим сміхом,

Безмежності

Не осягну, напевне,

В залежності

Від слів твоїх даремних.

Нехай слова

Не відкривають душу;

Росте трава –

Топтати її мушу.

Скажи мені

Лише одну таїну:

Навіщо дні

Тікають без упину,

Куди летять

Щасливих снів хвилини,

І як відтять

Безмежності тканину?

Лишім собі

Один маленький клаптик,

В якому ми –

Закохані назавжди…

27.04.2000