Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Райнер Марiя РІЛЬКЕ- МИКОЛА ЛУКАШ
Райнер Марiя РІЛЬКЕ
(1875 — 1926)
Із “Сонетів до Орфея”
Свiчада: ще жоден знавець у свiтi
Не дослiдив як слiд вашу суть,
А ви ж по сутi дiрками в ситi
Обсотуєте частокiлля часу.
Ви цвиндрите показ у пустку, в безвiкнiсть,
У нiвець, де никне вечiрня вiть,
І люстра у вашу б'є непроникнiсть
Шiстнадцятирiжжям, чи як це назвiть.
Деколи в вас постатей повно.
Дехто пройшов. Інших — безмовно —
Ви безумовно пустили навскiс.
Тiльки найкраща залишиться — доки
В тi її строгi i стриманi щоки
Не увiллється просвiтло Нарцис.