ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА

За веснами приходять весни

За веснами приходять весни

в далекий вирій, в край чудесний,

нечутно в дивне небуття.

І журавлями, чорнопері,

летять, летять мої химери:

він відійшов без вороття.

Він впав у полі, яко воїн,

і в полчища у зарнім строї

його з рапірою й мечем

покликав Переможець Юрій.

А в мене — заметіль і бурі,

вогнем позначене лице.