ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА

Один лишився сам на сам - ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА

Один лишився сам на сам.

Нема ні кревного, ні друга.

І любкою — помститись туга,

і туга — подругою дням.

Отак натрапити зненагла

вполудне чи в досвітні роси

і бачити — о туго спрагла!—

як жах обличчя перекосить,

як все круглішатимуть очі…

Де край жорстокого надхнення?

Мов псам, відкинуть духам ночі

на потіп ворога імення.