ЄВГЕН МАЛАНЮК

ВОЯКАМ - ЄВГЕН МАЛАНЮК

Так хутко згасло сяйво слави,

Так коротко тривала мста.

Лягли знесилені літа


На роки, на десятиліття,

На всю добу. І сивий згар

Того нещасного поліття

На наших чолах — знаком кар.


Куди б не йшли, де б не спинились,

Порожнє поле у очах,

Щоб серце судорожніш билось

По непереспаних ночах,


Щоб серце свій передчувало

Останній скорч. А мертвий зір

Все бачитиме: даль, навалу

І нерозкаяний простір.


7.Х. 1959