ЄВГЕН МАЛАНЮК

НЕВИЧЕРПАЛЬНІСТЬ - ЄВГЕН МАЛАНЮК

Тяжким хрестом лежать шляхи,

Ясні в ночах, вони сліпі вдень:

Рамено — з заходу на схід,

Рамено — з півночі на південь.


І так розп ' ята — віки,—

Вогонь буття не загасила.

Невичерпаний дух який!

Яка непереможна сила!


Гноблять, калічать, труять рід,

Ворожать, напускають чари,—

Здається, знищено вже й слід,

Лиш потурнаки й яничари.


І ось — Стефаник і Куліш,

Ось — Коцюбинський, Леся — квіти

Степів страждальної землі,

Народу самостійні діти!


А то підземно загуде

Вулканом націй ціла раса,

І даром божеським гряде

Нам Прометеїв дух Тараса.