ЄВГЕН МАЛАНЮК

ІСТОРІОСОФІЧНЕ - ЄВГЕН МАЛАНЮК

Обабіч шляху із варяг у греки

Ще й досі живуть ні варяги, ні греки,

А так собі, еманація, гра —

Дрижить протоплазмою без ядра.

І скільки не пружили і не палили,

Тільки ойойкало тлусте тіло,

Тільки переповзало завжди

Тудою — сюди, а сюдою — туди.

Лайка? Ніж? Нове Запорожжя?

Хоч убий, не збагну, що поможе.

Думаєш, думаєш. Рветься терпець...

Може, краватка і ковнірець?

А може, й справжній кінець?

1930