ЄВГЕН МАЛАНЮК

КУЛІШ - ЄВГЕН МАЛАНЮК

Гарячий день втопивсь в нічній прозорій

млі.

Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня -

І знав, що все це - в тьму,

в майбутнє цій землі.

В неславу й забуття...

А ніч - лунка безодня -

Дзвеніла зорями... І сторінки по одній

Ще мерехтять в очах. - І на нічнім теплі

Ти полетів у даль, туди, де вже світлів

Похмурий небосхил зорею передодня.

А хутір в сяєві - казкові лаштунки,

Мов дивний Чигирин,

де сплять гетьманські залі,

Де ти вигадуєш, бадьорий і стрункий,

Залізний стиль нових універсалів...

Прокинувсь. І перо виводить ядом спраги:

“Народе без чуття, без чести, без поваги“.

25.9.25