ЄВГЕН МАЛАНЮК

МОЛИТВА - ЄВГЕН МАЛАНЮК

Все упованіє моє

На Тебе, мій пресвітлий раю…

Т. Шевченко

Воркував голубий Іордан за її плечима,

Крильми срібними краяли вічну блакить голуби,

Її звали Марія.

— А як же вгадать твоє ім'я,

Що його десь шепочуть дрімучі дніпровські степи?

Там — під теплим вітром ніжно рипіли оливи,

Кедри широкошумні кликали в холодок…

…Чи це буде, коли молоком забуяє вишневий садок,

Чи не станеться в буряній ночі осінньої зливи?

Між нарцисами Назореї — біла лілея —

Під збанком з водою хилила смагляве плече…

— В басаманах ріллі, о кривава моя Галілеє,

Чорна праця землі степовую мадонну пече!

Між зеленої рути — блакитним барвінком встала,

На сорочці — не заполоч, то — закипіла кров…

Та недаром, недаром гарматами проорало

Трудну путь прийдешнім століттям через Дніпро!

Та недаром, недаром весь степ кістками засіян,

І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.

Припонтійським степам породи степового Месію,

Мадонно Диких Піль!