Всі публікації щодо:
Малишко Андрій

Дiвча

Дiвча стояло i спiвало,

Срiблясту ниточку вело

Про те, що радостi замало

I зло людинi - всюди зло;

Без батька й ненi, в самотинi,

Убогий вичахне обiд,

Що тяжко жити сиротинi,

I шлях - не шлях,

I брiд - не брiд.

А вiд Петрiвцiв, з Синьодолу,

Iз трав, iз неба - звiдусiль

Нам осiнь винесла до столу

Солдатський хлiб, росу i сiль.

I так хотiлось, як на свято,

В людському щедрому гуртi,

Всю землю з радiстю вiддати

Отiй маленькiй сиротi;

Щоб стала осiнь бiля тебе -

Весною щедростi, дитя!

Ревло над шляхом сиве небо

Про свiт, сирiтство i життя.