Всі публікації щодо:
Малишко Андрій
Дiвча
Дiвча стояло i спiвало,
Срiблясту ниточку вело
Про те, що радостi замало
I зло людинi - всюди зло;
Без батька й ненi, в самотинi,
Убогий вичахне обiд,
Що тяжко жити сиротинi,
I шлях - не шлях,
I брiд - не брiд.
А вiд Петрiвцiв, з Синьодолу,
Iз трав, iз неба - звiдусiль
Нам осiнь винесла до столу
Солдатський хлiб, росу i сiль.
I так хотiлось, як на свято,
В людському щедрому гуртi,
Всю землю з радiстю вiддати
Отiй маленькiй сиротi;
Щоб стала осiнь бiля тебе -
Весною щедростi, дитя!
Ревло над шляхом сиве небо
Про свiт, сирiтство i життя.