Всі публікації щодо:
Малишко Андрій

Хмарина в небi голубiм

Хмарина в небi голубiм

Пливе, як мрiя,одиноко,

I вiтру раннього потоки

Несуть її крилом своїм.

Куди ти мчиш, куди летиш,

Моїх поривiв птице рання?

Ще по ярах лежить свiтання,

Як неба вистояна тиш.

Шумлять тополi-сторожi,

Але тобi нема межi,

Де кличуть сонце урочистi

Бори в зеленому намистi.

Ми ще зустрiнемось колись,

А зараз мчи, моя крилата,

На схiд, над Каспiєм горбатим,

Як над минулим, зупинись.

Тут жив спiвець. Огнi заграв

Йому ще снилися крiзь муку,

У серцi вiн носив розлуку

I на Украйну позирав.

Серед оновлених полiв

Спинися, райдужна, далека.

Тут шлях лежав i млiла спека.

Тут вiн за всiх переболiв.

На дорогi його слiди

Дощами спражними спади!