Всі публікації щодо:
Малкович Іван

Тільки спогад

Він:

— Було це так давно, що й родимок на тілі

я вже би не згадав: сузір’я їх сумні

ще й світяться немов, та вже десь відлетіли,

і їх розташувань не відтворить мені.

Вона:

— Було б тобі в ті дні, печальний кароок,

не ружі нетривкі, не вірші дарувати,

а в тиші затяжній скидати ланцюжок

і родимки мої губами рахувати...