Всі публікації щодо:
Малкович Іван

Ліс

В осінні вечори, у вечори студені,

непевне все якесь, як ворожбитський віск,

при місяці гладкім висвічує легені

карпатський — іздаля почагарілий — ліс;

ліс, що себе відріксь, опавши в вічну темінь,

лиш де-не-де листки, немов на вішачках

худенькі сорочки, яких вже не вберемо,

але й порвати їх не зважиться рука.