ПРОДАЮТЬСЯ ОВЕРЛОКИ - ВАЛЕРІЙ НЕЧИПОРЕНКО

ВАЛЕРІЙ НЕЧИПОРЕНКО

ПРОДАЮТЬСЯ ОВЕРЛОКИ - ВАЛЕРІЙ НЕЧИПОРЕНКО

ПРОДАЮТЬСЯ ОВЕРЛОКИ

Я був щасливий. Я думав, що всі у захваті кричать: “Ура! Нарешті продаються оверлоки!“ Що це таке оверлоки, я не знав і не здогадувався, але я ними торгував. До мене й справді приходили, дзвонили різні люди. Трохи торгувалися, а більше морочили мені голову. Ми називали одне одному різні цифри, хитрували ними, виважували, хто перший здасться на якійсь цифрі. І хоч би купували оверлоки ті, кому вони справді були потрібні. Та ні. Купували якось так - чи для престижу, чи для того, щоб далі перепродати. Дехто запасав їх - солив, маринував, у бочки закручував і вдоволено потирав руки: “Через три години вони подорожчають, тоді відкрию і продам“. А ще більше таких людей просто товклися у мене в кабінеті - звіряли ціни, шурхотіли папірцями, знову виважували, прицмокували, запитували як життя і, врешті-решт, йшли собі геть, щоб назавтра прийти знову і знову мучити мене своєю загадкою: “Навіщо вони приходили? Від нічого робити?“ А, бува, приїздив крупний оптовик, такий крупний, що ледь пролазив у двері. Він закуповував у мене величезну партію оверлоків, ставав від цього ще крупнішим, і мені доводилося викликати підйомний кран, щоб висадити його через вікно. І все ж я радів цим крупним закупкам, вважаючи, що справа моя стає ще крупнішою. Але минало кілька годин і мені казали: “Ну, що ти! Стотисячний прибуток. Це вже не результат...“ А називалася вся ця гра “бізнес“. Ще один наркотик. Досить сильнодіючий. Бо навіть я почав запам'ятовувати оверлочні цифри. Я знав усі оверлочні фірми і почав розмовляти, наче озвучений комп'ютер. І-бе-ем-пі-сі-ай-ті. Хороший комп'ютер. Найкращий у світі. Щоправда, ввечері, пізно ввечері, я не міг витягти з себе дискету, і оверлочні цифри скакали в моїй голові. Вони продовжували там скакати і після хорошої дози комп'ютерної гри “Тетріс“, і після повної чарки, і навіть під час двосерійної бридкої “Калігули“. Слабенькі наркотики не перемагають сильнодіючих.

Тільки через рік до мене дійшло, що я, здається, не для цього народився.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.