Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Щоденно ворони летять

Щоденно ворони летять,

Щоденно ворони кричать:

“Там спалили,

Там убили,

Там піймали,

Там забрали,

Посадили,

Осліпили

І згноїли...

Що ж ви дивитеся? — Плачте“.

Чорні ворони,— не крячте...

Ми оглухли,— ми глухі...

“Як же стали ви такі?“

Нас дурманом обпоїли,

В наші вуха цвяхи вбили,

Наші голови скрутили

І такими жить пустили...

День ми днюєм, ніч ночуєм,

Все ми бачим, а не чуєм.

Якщо вільні,— нащо військо?

“Що в кишені?“ “Як назвисько?“

А не вільні,— чом до січі

Нас давно ніхто не кличе?

І ніяк ми не згадаєм,

Що зробилось з нашим краєм,

І не знаєш,— божевільні,—

Чи в неволі ми, чи вільні...

Нагло ворони знялися,

Буйним сміхом залилися:

“Ви хіба вільні? Ви хіба вільні?

Божевільні, божевільні...“