ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

„АСКОЛЬД І ДІР” - КНЯЖА УКРАЇНА - ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Славна в Рюрика дружина,

Всім далась вона взнаки,

А Аскольд і Дір — найперші,

Найславніші вояки.


Нудно їм сидіти дома

Без походів, без боїв,

І вони прохають князя,

Щоб на волю їх пустив.


Князь подумав і дозволив.

Попрощалися вони

І з такими ж вояками

Посідали на човни.


І по Волхову угору

В невідомий край летять.

Мов орлів широкі крила,

Їхні весла лопотять.


Приплили до краю Волхов,

Далі витягли човни

І в лісах шляхів шукають

До чужої сторони.


Бачать — річка. Довго нею

Геть на полудень плили,

Аж угледіли на горах

Місто, вежі і вали.


Приплили, на берег вийшли

І питають у полян,

Хто живе у цьому місті,

Хто тепер у ньому пан?


„Тут колись жили та вмерли

Кий, Хорив та Щек, брати.

А тепер ми під хозаром,

Животій та дань плати”.


„Не журіться!” — Дір промовив.

„За мечі!” — Аскольд гукнув.

Кожний птахом стрепенувся,

Кожний гнівом спалахнув.


Налякалися хозари

І в степи біжатъ гуртом.

І дружина здобуває

Пишний Київ над Дніпром.


Стали вільними поляни,

Вихваляють вояків,

А Аскольда разом з Діром

Вибирають на князів.