ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

МОЇЙ МАТЕРІ - ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Приснилося, що я вернувсь додому.

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,

Сміються в сонці золотому

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде,

Я скрикну “Матінко!“ до неї,

Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки

І в них бринітимуть слова:

“Я ждала, ждала цілі роки

І в'яла, сохла, як трава…“

Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита,

І в'ється щастя над душею –

І на плечі нема хреста…

Прокинувсь в морі раювання

І все збагнув, і похолов…

Іду дорогою вигнання,

І по сліду моєму – кров.

2.V.1926