Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Не нам, не нам, осміяним, сміятись

Не нам, не нам, осміяним, сміятись,

Не нам, скаліченим, іти,

Німим — піснями заливатись,

Сліпим — відшукувать світи.

Не нам ловить в небеснім морі

зорі.

Не нам —

Орлам!

А ми давно свої згубили крила,

Та чи й були вони у нас?!

Нудьга нам байку утворила,

Непевні фарби кинув час,

І ми повірили правдиво

в диво...

Мана

Одна!

Родились ми холодними мерцями

І уявили з себе щось,

І нам з порожніми серцями

Комусь кричати довелось:

Вперед! Вперед! Самоофіра!

Віра

В мету

Святу!

Кричали ми на площі і в пустелі,

Жили віки в короткий час,

І чули нас, здається, скелі,

Але ніхто не слухав нас,

Бо не носили прапори шовкові

крові.

А кров —

Любов.

А де нема любові і страждання,

Там не живе, не б’ється і життя..

. І доведеться нам під людське глузування

Спинить свій галас без пуття.

А замість нас великий встане раб в кайданах,

в ранах.

Огнем,

Мечем!