ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Здригаюся і залишаю форум

Здригаюся і залишаю форум,

Де гурт сенаторів, пурпури тог рвучи,

Готовий ворогові винести ключі,

Віддати місто на ганьбу і сором.

За мурами ж, де легіон табором,

Усміхнене юнацтво уночі

Лаштує шоломи, підв'язує мечі

І позира на Курію з докором.