ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Шякунтала - ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Все нижче сонце потойбіч дороги,

А тут, в тиші, ростуть платани скраю,

Смагляві і сухі дівочі ноги

Дрібні сліди у пилі залишають.

Гарбу двоколу тягнуть до оселі

Бики слухняні, і минають люди,

А у лісах пустельники веселі

Ще й досі відають блаженства й чуда.

В твоїх очах вся мудрість незглибима.

Ходім, нехай я спробую, закутий,

Своїми недовірами-очима

Її до дна пізнати і збагнути.