ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

ВІЗІЯ

Вітри од краю до краю,

Од рана до рана дмуть.

Дерева, дахи зривають,

Пісок і тріски несуть.

На подвір'ях клунки, попони.

— І не в безвісті шлях цей? —

Широкогрудих коней

Зі стайні ведуть бігцем.

На г'анку ще раз мати,

А ти вже доп'яв стремен.

Хлопчак, що його не взято,

Ховається під брезент.

І рветься, рветься фіртка

Квітника зі слідами чобіт.

Обози — обози тільки.

На захід ідуть, на схід.