Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Манекени

Манекени одягаються модно —

В закордонні костюми й манішки.

Декого в шовки замотано —

Видно лиш голову й ніжки.


Манекени не люблять праці,

Їм би гріться під склом на осонні.

Від неробства зрослися в них пальці,

І думки в них — як мухи сонні.


Манекени готові вдавиться

Своїм самолюбством жорстоким,

Коли хтось там на зорі дивиться,

А на них і не скине оком.


Манекени чужим хизуються,

До свого ж в нелюбові — нестримні.

Щоправда, вони гризуться

За свої місця на вітрині.


Манекени не мають серця —

Їх ніщо не болить і не коле.

Манекени ніколи не сердяться.

І не плачуть вони ніколи.


Манекени завжди сміються —

Похорони ідуть чи сльоти.

Як це, скажіть, революція

Не сполола цієї сволоти?!


Та як би не думав й черство,

Є все ж бо надія у мене,

Що в людське вічне братерство

Не пройдуть манекени!


1966



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.