Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Моя гріховнице пречиста

* * *


Моя гріховнице пречиста,

Моя лілеє на багні,

Чужі обійми, як намиста,

Ти познімала при мені.


І знов, як у дитини, очі,

Нічим не відвернути їх.

І на твоєму непороччі

Лечу я в безконечний гріх.


Невже ти хочеш одпокути

На душу стомлену свою?

Невже ти хочеш одягнути

Моєї вірності шлею?


Скрипучі хомути і ярма

За ласку ночі й сором дня?

Чом яблука не рвем задарма

Із дерева життя й знання?


Чи ти готова до вигнання

На нашу землю кам'яну,

Де праця старша від кохання,

А хліб — від нитки бурштину?


Підеш? Візьми свої агати.

Такою будеш, як була.

В мою уздечку запрягати

Мене ти будеш, як осла.


Ти будеш їхати світами,

Усівшись на моїм хребті,

І кидати за джиґунами

Свої очища золоті.


А я тебе кохати буду

За те, що не упала ти

Ні у потворну безвість бруду,

Ні у нудоту чистоти.


За те, що ти взяла у змія

І принесла мені той плід,

В котрім була нужда, і мрія,

І молодість на сотні літ.


1967



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.