Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Очі твої, злочинно-гречні

* * *

Очі твої, злочинно-гречні,

Сліплять, як сонце на екваторі.

А слова твої небезпечні —

Як набої в палаючій ватрі.


Незбагненні, немов азіати,

Гріхи твої усміхненолиці.

І страшно коло тебе стояти,

Як зимою коло криниці.


Твоїх пальців холодний подув

Зірвав мого серця листик.

Страх мій перетворився на подив

Рук твоїх — авантюристок.


Ти рішуча була, як повстання,

Рахувала секунди бою.

Кожен раз я казав: це остання,

Це остання розмова з тобою.


Взяв я з твого солодковластя

Поцілунками тіло потяте.

Подив мій перетворився на щастя

Заколисаного дитяти.


Кожен раз я прощався навіки

З тобою, улюблена зморо,

А ти навіть не розтуляла повіки,

Знаючи, що повернуся скоро.


1966



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.