Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Так, ти одна, моя любове

* * *

Так гарно ти снилась мені:

Не руки, не очі, лиш голос,

Лиш голос, як день у вікні,

Як вітру знадлива голість.

Наче в блакиті зоря,

Ти в слові замерехтіла.

Зринали, як блиск янтаря,

Згини твойого тіла.

Зринали й зникали вмить

Хвилею золотею.

І серце хотів я вмить

Тим світлом і чистотою.

Раптом — пробудження грім,

Де ж ти пропала, ноче?

Метелик у серці моїм

Вогкими крильми тріпоче.