Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Та мить, яка надходить після болю

* * *


Та мить, яка надходить після болю,

Тобою завданого,— ніжна мить...

Я все стерплю, я все тобі дозволю —

Не бійсь боляще серце надломить.


Надламане, воно смачніше буде,

Як хліб, що їсться з голоду й злоби;

Заходь, як у світлицю, в мої груди

І все, що заманеться, там роби.


В тій хаті на підлозі, як у пущі,

Клади вогонь, пали нужденний рай,

Чи, мов зерня з твердої шкаралущі,

Розбиту душу з мене видирай.


Я відновлюсь, я оживу, кохана,

Хоч сто разів од рук твоїх згорю.

Благословенна та найглибша рана,

Що звільна обертається в зорю!


1956



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.