Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Птиця

Тріпоче серце пійманої птиці.

В руках моїх не чує доброти;

— Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду?


Хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче, на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко


Від мене взяти кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

— Лети! Співай у небі гомінкому;


Хоч і маленький, зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.