Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

В гуцульській хаті на печі

* * *

В гуцульській хаті на печі

В куточку сушиться пшениця

На калачі.

На тій пшениці удовиця,

Немов на подушчині, спить.

Їй сниться, що її обличчя

Покрила віспа

(То зернятка вдавилися в лице).

І хоче змить

Вона рябеньку шкіру, та не може.

Метнулася до дзеркала — біда!

О, скільки на щоці тих чорних ямок!

Не варто жити! Вибігла на ґанок —

І до колодязя... Вода

Відбила знов огидні решетини.

Вдова стає на кам'яні цямрини...

Кінець... і прокидається,

В люстерко загляда,

Стирає із чола, як піт, зернини

І посміхається...

Забула, що у неї скроні сиві...

Які не раз бувають сни щасливі!..

1965