Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

У хмарах безу, що висять, як грона

* * *


У хмарах безу, що висять, як грона,

Над позолотою старих церков

Є затишок один — зелений схов

Для крові, що палає, мов корона.


Ти там була, знадлива й безборонна,

І голову свою з важких заков

Я увільнив і в серці поборов

Безумство беркута й злобу дракона.


До тебе підійшов я без крила;

Що ж ти, знімівши в показній покорі,

В мені шукала — змія чи орла?


Чому, пізнавши в збайдужілім зорі

Душі моєї пристрасті суворі,

Мене безумно й люто обняла?!



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.