Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Яблуня

Щаслива яблуня! Надовкруги

Ті яблука, мов золоті собори,—

Живло добра, яке ніхто не зборе,

Шаленство материнської снаги.

Але від непомірної ваги

Галуззя рветься, падають підпори;

І вибуха вона, мов серце хворе,

Скидаючи плоди, мов ланцюги.

Як мати і робітниця стражденна,

Вона кладе поламані рамена

На землю і без слова помира...

Якби дерева й нас також навчили

Ламаться лиш від безуму добра,

Від щедрості, що понад людські сили!.

1972