Пустовий Іван

ГУМОРЕСКИ - Пустовий Іван

Пита дружина в чоловіка:

Признайся мені, милий,

Яких жінок ти більше любиш –

Розумних, чи красивих?

А той, зніяковівши трохи,

Їй так відповідає:

- Ні тих, ні тих… Я лиш тебе…

Тебе одну кохаю!..


***

Загляда до терапевта

Гарна молодиця:

- Вибачте, я тут бюстгальтер

Забула, здається…

Лікар глянув. На обличчі

Посмішка іскриста:

- Ні немає..

– Ой, згадала!

Це у окуліста…


***

Батько раз прийшов з роботи

Й малого спитав:

- У акваріумі рибкам

Ти воду міняв?

Маля носиком шморгнуло,

Очима закліпало:

- А навіщо? Вони, татку,

Ще тої не випили…


***

- Був я, куме, у дантиста,

Довідавсь про ціни…

- І як враження?

– Та ну їх…

Хоч дерись на стіни!

- А що ж, куме, ти хотів?

Тут все справедливо! –

Підняв кум угору палець,

Важно сьорбнув пиво…

- Два рази Бог дав нам зуби,

Ще й до того даром!

А третій раз – вибачайте! –

Не вийде „на шару”


***

Живу я з жінкою вже більш, як двадцять років

Й зробив оригінальне відкриття:

Нарешті я усе таки второпав

Що то таке – сімейнеє життя!

Життя сімейне – то велика діжка:

Відкриєш – мед солодкий, дивина!..

Але знай, куме, це тобі не смішки,

Бо далі – дьоготь до самого дна…

- Ч ому ж у мене дьоготь був спочатку?

До меду, куме, так я й не дорив…

- Мабуть, технічна сталася накладка –

Не з того боку діжку ти відкрив!..


***

- Тату, тату! – каже хлопчик, -

Мені знов не повезло…

Тебе вчитель викликає,

Бо я в школі розбив скло.

- Розбив вчора й позавчора!.. –

Батько кипить, злиться, -

Та що у вас, блін, там школа,

Чи якась теплиця?


***

- Жити з тещею, це значить,

Що ти є невдаха,

Бо таке життя, дружище,

Це, як гра у шахи!

- Поясни! До чого шахи?

Поділись, як з братом

- Знаєш, рано, а чи пізно

Все скінчиться… матом!


***

Каже жінка: - Знаєш, любий,

Я так відчуваю,

Що я в тебе… одним словом,

Другу скрипку граю.

А чоловік: - Скажу тобі

На правах маестро:

Дякуй, рибко, що взагалі

Ти в мене… в оркестрі!


***

Вранці жінка за сніданком

Почала питати:

- Ти хоч знаєш, чоловіче,

Яке нині свято?

- Ні не знаю…

Той злякано хита головою.

Тридцять років, як ми разом

Живемо з тобою!

І сльозу з очей змахнула:

- Як літа спливають…

А давай-но, чоловіче,

Півня зарубаєм!

Чоловік схопивсь з-за столу

- Що ти! Боже борони!

Я ніяк не зрозумію,

Чим тут півень завинив!..


***

Чоловік вернувсь з роботи,

На кухню пішов,

Та нічого їстівного

Собі не знайшов…

Сидить, бурчить:

- От ледащо! От нечиста сила!

За цілий день навіть хліба

В хату не купила!

А дружина із кімнати:

- Що ти там варнякаєш?..

- …Та, кажу, зроби зі мною,

Як з нашим собакою!..

- Не пойняла, що ти хотів

Мені цим сказати?

- Просто, хоч раз нагодуй

Й випусти гуляти!..


***

Захотів мій кум піти

Від дружини Ганки.

В суді дали заповнити

Йому якісь бланки.

А мій кум такий нещасний,

Чоловічок крихітний,

У графі „сімейний стан”

Написав: „Безвихідний”…


***

Тато кашею годує

Синочка Тимошку.

- Як не з ' їси усю кашу –

Кличу бабку Йожку!

- Я не хоцу!.. Я не буду…

Ридає Тимошка.

- Ти думаєш, таке буде

Їсти Бабка Йожка?..


***

До лікаря-психіатра

Завітав один поет.

Кажуть, він в богемських колах

Головний авторитет.

- В мене, л і карю, з ' явились

Дивнії проблеми:

До опівночі пишу я

Вірші та поеми,

А тоді уже до ранку

Заснути не можу…

Це мене дратує дуже,

Втомлює, тривожить.

Лікар каже: - Я хотів би

Вам пораду дати:

Як не спиться – свої твори

Спробуйте читати…