Всі публікації щодо:
Рубчак Богдан

Грудень

З холодної столиці своїх очей

дивлюся на країну м’якої землі —

положистих піль, сунічних лісів

і хтивих рік.

З камінної твердині свого буття

хотів би я вийти брамою уст

на незайманий шлях: до селищ сердець

знак принести.

Шаршаву огорожу свого чола

відкрити, наче тишу нічну свиріль,

і соболем, лисом, совою, сном

прийти до них.

Та знаю: одягнуся в брокатний плащ

і перснем дідичним браму торкну,—

тоді кров дерев, зелену кров трав

уб’є мороз.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.