Всі публікації щодо:
Руданський Степан

Понизив

П’є-гуляє у неділю

На коршомці Гарасим;

З Гарасимом п’є-гуляє

І сусід його Трохим.

А обидва стрільці жваві.

От перечка і пішла...

Далі Трохим розходився,

Підійнявся з-за стола:

„То ти кажеш, що ти луччий?

Що ти гаспидний стрілець?

Збий же мені з чуба шапку:

Тоді будеш молодець!“

„Кажеш, може, що не зіб’ю?“ —

„А ти кажеш, що зіб’єш?!“ —

„А їй-богу, що ізіб’ю!“ —

„А їй-богу, не зіб’єш!..“

„Та от тобі і рушниця!“ —

„Ану-ну! давай! давай!“ —

„На! Ставай лиш край порога!“

„Та я стану: ти ставай!..“

Цілить їден від порога,

Другий стоїть за столом

Та щосили натягає

Сиву шапку на чоло.

Бах рушниця!.. Стало димно…

Йде до столу Гарасим...

А за столом в сивій шапці,

Як баран, лежить Трохим!

(Йому куля пролетіла

Через шапку і чоло…)

Підіймає той Трохима,

Підпирає за столом.

Сам відходить до порога.

Знов рушницю в руки взяв,

Прицілився разів кілька

Й головою похитав:

„Вибачай мені, Трохиме,—

Гарасим проговорив,—

На два цалі1 лиш понизив —

Та й і шапки не ізбив“.

1859 р.

1 Цаль – дюйм (2,54 см).