Всі публікації щодо:
Щоголів Яків

Осінь

Висне небо синє,

Синє, та не те;

Світе, та не гріє

Сонце золоте.

Оголилось поле

Од серпа й коси;

Ніде приліпитись

Крапельці роси.

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле

З дерева летить.

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє,

Що горобина.

Здалека під небом

В вирій летючи,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.