ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

ЦИРК У ЛІСІ - ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

Сміху, а крику! Сміху, а крику!

Охи і ахи, вереск і крик

у лісі збили птахів з пантелику:

цирк на колесах! приїхав цирк!

Боксери вже б'ються, клоун сміється,

гримаси корчить.

— А цей на траві,—

шепоче на вухо шпакові синиця,—

дивись-но, стоїть він на голові!

Шпак дзьоба роззявив, забув про яєчка,

що у гніздечку грів-доглядав:

— Ти ба!— цей ковтає по два тістечка,

а той півбатона до рота упхав.

— Оце так вистава!— крякає гава.

— Ми славна орава!— летить у туман.

— Птахам і природі аж тричі “слава“!

— Ми на свободі!— б'є барабан.

Бувалі ворони, що скрізь бували,

що знають усе, злітались на крик

і дивувались:

— А ми і не знали,

що буває безплатний цирк.

З ойком “коліно” щось гепнуло в сойку,

зі страху сойка скотилась в траву:

— Такого реву, такого зойку

я ще не чула, скільки живу.

Мале сойченя у гніздечку голосить.

— Я скоро оглухну,— сопе глухар.

З криками: “Цирку вже маємо досить!”—

зривались птахи аж до хмар.

Сумні понад лісом вони кружляли.

А сови у лісі, що сплять цілі дні,

сьогодні у сні, як в гарячці, метались,

бо снилися совам кошмари страшні.