ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

ДРУЖЕ МІЙ - ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

У сльоту, і в час негоди,

і в погоду, друже мій,

серцем слухати зумій

звуки рідної природи,

звуки — дивні голоси

незвичайної краси.

Чуєш, друже мій, розмови:

з вітром листя гомонить,

з сонцем ниви і діброви,

і з озерами — блакить.

Розмовляють доли, води...

Стань, послухай, роздивись.

Мову рідної природи

розуміти серцем вчись.