ОКСАНА СЕНАТОВИЧТУСОВКА - ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

(Холод, вітер, сніг з дощем)

Холод дикий, а ще вітер,

а ще сніг — не сам, з дощем.

— Нині можна збараніти,—

плаче заєць під кущем.

Ця четвірка, ця тусовка

добереться і до вовка.

Вітер дує:

— Що нам заєць,

нащо вовк — цей лісознавець!

Нам приємніше на місці

тусуватися у місті.

Вітер дує:

— Побайдуєм

серед вулиць, серед площ.

— Перехожих понервуєм,—

шурубурять сніг і дощ.

Холод дикий у під'їзди,

у кватирки заглядав.

Сам, без дозволу і візи,

в кожну шпару проникав.

— Телефонна будка — чудо!—

тут вже хтось їм допоміг:

крізь розбиту шибку в будку

залітає з вітром сніг.

Справді, можна очманіти:

холод, вітер, сніг з дощем.

Дощ-нахаба в мене світер

вже намацав під плащем.

— І до шкіри, як захочеш,

доберешся?

— Доберусь!

Вітер сніг жбурляє в очі,

я за голову берусь:

— Може, досить бушувати?

Розумію, молодим

треба кості розім'яти,

та потрібно мати й стрим.

— Скільки можна!?—став я в позу.

Подзвоню в бюро прогнозу!

Та в бюро прогнозу нині

подзвонити я не зміг,

бо зайняв на цілу днину

телефонну будку сніг.